"Plattekaas met alsem", verschenen in Oekraïense vertaling, nu op Oekraïense televisie (2021, Kyiv)

Op maandagavond 26 april 2021, ter herdenking van de 35ste verjaardag van de kernramp van Tsjernobyl, werd om 20u een reportage uitgezonden op het Oekraïense televisiestation "INTER", meer bepaald in het belangrijke nieuwsprogramma "Podrobnosti" (= details).  De reportage werd gemaakt door de Oekraïense vaste correspondente Olena Abramovych in Brussel.  De beelden werden opgenomen op zondag 18 april 2021 in het centrum van de stad Gent, in aanwezigheid van de Oekraïense vertaalster Taisiia Nakonechna.  De opnames duurden 2 uur, maar waren zeer aangenaam omdat het team zeer sympathiek was en het weer zeer zonnig en zacht.

Je kan de reportage hieronder bekijken, maar het origineel vind je op https://podrobnosti.ua/2399771-poet-z-belg-prisvjativ-zbrku-vrshv-chornobilskj-katastrof.html?fbclid=IwAR0L5RpC-XLypzr-WcZl1_bVerZdJ88YoNIQaSR1RsLGzqioQGS5b-Vlxxk 

Een dichter uit België droeg een dichtbundel op aan de ramp in Tsjernobyl

De tragedie van Tsjernobyl wordt niet alleen in Oekraïne herdacht. Het schokt nog steeds degenen die er meer over te weten komen - ongeacht het land. Dan is er het verhaal van een Belg die zo onder de indruk was dat hij naar Oekraïne ging en zelfs een dichtbundel schreef. Olena Abramovich sprak met de auteur. 

Allen Vancloster is advocaat en werkt bij de Belgische sociale zekerheidsinstanties. En door roeping - een dichter en illustrator. Hij raakte niet gefascineerd door Oekraïne nadat hij twee jaar geleden de wereldberoemde miniserie "Tsjernobyl" had gezien. En in 2016, toen ik op de boekenbeurs in België de "Atlas of Abandoned Cities" tegenkwam.

Allen Vancloster, auteur van een dichtbundel over Tsjernobyl:
Dit boek was een verhaal over Pripyat - een stad waarvan de inwoners werden geëvacueerd na de ramp in Tsjernobyl. Natuurlijk wist ik van Tsjernobyl, maar ik had nog nooit van Pripyat gehoord en had niet eens geraden dat er nog steeds een uitsluitingszone was en dat 135.000 mensen waren geëvacueerd.

Dit boek schokte en wekte grenzeloze nieuwsgierigheid. Alain verdiepte zich halsstarrig in het onderwerp Tsjernobyl: literatuur kopen, op zoek naar ooggetuigen van de ramp. En het jaar daarop vloog hij naar Oekraïne - om de voormalige inwoner van Pripyat, dichteres Lyubov Sirota, te bezoeken.
Ik vond haar op Facebook. En ze nodigde me uit om te komen.

Binnen twee weken in Oekraïne sprak Allen met veel mensen wier levens voor altijd waren veranderd door een ramp. Nadat hij naar de verhalen had geluisterd, besloot hij niet naar Tsjernobyl te gaan voor een excursie.

Allen Vancloster, auteur van een dichtbundel over Tsjernobyl:
Als je daarheen gaat, betaal je geld, en dat is normaal. Maar wie helpt u hierbij? Toeristisch bedrijf? Je helpt de slachtoffers niet, en zij, zo leek het mij, voelen zich vergeten en verlaten. Ik wilde ze helpen. Gehoord worden.

Gehoorde verhalen stroomden het gedicht binnen. 27 afleveringen over degenen die door de ramp hun huis, jeugd, werk en gezondheid zijn kwijtgeraakt. Voor elk gedicht tekende Allen zelf illustraties, waarbij hij foto's uit Tsjernobyl combineerde met schilderijen van de 16e-eeuwse Belgische kunstenaar Peter Bruegel.

Hier maakte ik een combinatie van Bruegels "Toren van Babel" en de zogenaamde "olifantenpoot", die tijdens de ramp uit een radioactieve massa werd gevormd. Op mijn foto is ze in de toren.
​
Het onderwerp Tsjernobyl ligt dicht bij de Belgen, verzekert de dichter, omdat het land al lang discussieert over de slechte staat van lokale kerncentrales. Maar de autoriteiten nemen geen beslissende stappen om ze te sluiten, zei hij.

Er zijn nu ongeveer vierhonderd kerncentrales over de hele wereld. In 1986 was er een ongeval bij de kerncentrale van Tsjernobyl, in 2011 was er Fukushima, eerder in de VS - Harrisburg. Ongevallen zijn onvermijdelijk. In België hebben we twee kerncentrales nabij steden met miljoenen inwoners. Stel je voor dat als hier iets zou gebeuren, hoe zou je dan een miljoen mensen evacueren?

Zijn collectie "Verse kaas met alsem" is een andere bijdrage aan de algemene discussie, zegt Allen. Hij schreef het in het Nederlands. Hij vertaalde in het Engels en publiceerde onlangs een Oekraïense vertaling van de dichteres Taisiya Nakonechnaya, die hij in België vond.

Taisiya Nakonechna, dichter, vertaler:
Ik was geschokt, vooral omdat de buitenlander zo in beslag werd genomen door het onderwerp Tsjernobyl en zo in beslag werd genomen door de pijn van de mensen die het slachtoffer werden van deze ramp, dat hij besloot er een boek over te schrijven - omdat hij absoluut niets met Oekraïne te maken had. of Oekraïners.

Onthoud mij, zorg goed voor mij hier, dus ik roep de slapende doden - vergeet de route niet. Ik ben een wapen van de vergeten waarheid onder deze sneeuwval. Als teken van een verloren strijd tegen de goden. 

Поет з Бельгії присвятив збірку віршів Чорнобильскій катастрофі

Чорнобильську трагедію пам'ятають не лише в Україні. Вона досі шокує тих, хто дізнається про неї більше - незалежно від країни. Далі історія бельгійця, який був настільки вражений, що поїхав в Україну й навіть написав збірку віршів. З автором поговорила Олена Абрамович. 

Ален Ванклостер за фахом юрист, працює в бельгійських органах соціального забезпечення. А за покликанням - поет та ілюстратор. Україною захопився не після перегляду всесвітньовідомого мінісеріалу "Чорнобиль" дворічної давнини. А ще у 2016, коли на книжковому ярмарку в Бельгії натрапив на "Атлас покинутих міст".

Ален Ванклостер, автор збірки поезій про Чорнобиль:
У цій книзі була історія про Прип'ять - місто, жителів якого евакуювали після Чорнобильської катастрофи. Звісно, я знав про Чорнобиль, але ніколи не чув про Прип'ять і навіть не здогадувався, що до цього часу існує зона відчуження і що 135 тисяч людей були евакуйовані.

Ця книжка шокувала й викликала безмежну цікавість. Ален поринув із головою в тему Чорнобиля: купував літературу, шукав очевидців катастрофи. І вже наступного року полетів до України - в гості до колишньої прип'ятчанки, поетеси Любові Сироти.

Я знайшов її через Фейсбук. І вона запросила мене приїхати.

За два тижні в Україні Ален поспілкувався з багатьма людьми, чиє життя назавжди змінила катастрофа. Наслухавшись історій, вирішив - у сам Чорнобиль на екскурсію - не поїде.

Ален Ванклостер, автор збірки поезій про Чорнобиль:
Коли ти туди їдеш, то платиш гроші, і це нормально. Але кому ти цим допомагаєш? Туристичному бізнесу? Ти ніяк не допомагаєш жертвам, а вони, як мені здалося, почуваються забутими й покинутими. Мені захотілося допомогти їм. Щоб їх почули.

Почуті історії вилились у вірші. 27 епізодів про тих, хто через катастрофу втратив домівку, дитинство, роботу, здоров'я. Для кожного вірша Ален сам намалював ілюстрації - поєднуючи фото з Чорнобиля та картини бельгійського художника 16 століття Пітера Брейгеля.

Тут я зробив комбінацію "Вавилонської вежі" Брейгеля і так званої "слонячої ноги", що утворилася з радіоактивної маси під час катастрофи. На моєму малюнку вона всередині вежі.

Тема Чорнобиля близька бельгійцям, запевняє поет, бо в країні давно точаться дискусії про поганий стан місцевих атомних електростанцій. Але рішучих кроків щодо їхнього закриття влада не робить, каже він.

У всьому світі нині є близько чотирьохсот атомних електростанцій. У 1986 році сталась аварія на ЧАЕС, у 2011 була Фукусіма, раніше у США - Гаррізберг. Аварій не уникнути. В Бельгії у нас є дві атомні електростанції поблизу міст-мільйонників. Уявіть, якщо тут щось станеться, як ви евакуюєте мільйон людей?

Його збірка "Прісний сир з полином" це ще один внесок до загальної дискусії, каже Ален. Написав він її нідерландською. Переклав на англійську, а нещодавно вийшов і український переклад у виконанні поетеси Таїсії Наконечної, яку він знайшов у Бельгії.

Таїсія Наконечна, поетеса, перекладачка:
Я була вражена, тим більше, що іноземець настільки перейнявся темою Чорнобиля, і перейнявся болем тих людей, які стали жертвами цієї катастрофи, що вирішив написати про це книгу - не маючи абсолютно ніякого відношення - ні до України, ні до українців.

Пам'ятайте про мене, добре дбайте про мене тут, тому озиваю сплячих мертвих - не забувайте маршрут. Я зброя забутої правди серед цих снігів. На знак програної битви проти богів.